Він тебе виростив, виплекав, він тебе вичекав
Виніс із самого дна, і самОго пекла
Він пригорнув тебе міцно і душу вичавив
З ним навіть осінь була незбагненно тепла
Йшли поїзди і минали як дим околиці
Бігли слова по устах розпашілих в попіл
Ти і сьогодні за нього сумлінно молишся
Ти і сьогодні достоту не знаєш хто він
Він тебе викохав, він був таким незвіданим
Ночі повзли крізь долоні, думки роїлися
Він напоїв тебе чаєм з своїми бідами
Ти і сьогодні жалкуєш що ви зустрілися
Ти і сьогодні клянеш його, прокидаючись
Зливи шумлять у гарячій липневій пащі
Він тебе виростив, виплекав, не кохаючи
Ти і сьогодні достоту не знаєш нащо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443564
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2013
автор: Єва Лавінська