Як це не чути твого голосу пів року, знаєш?

Як  це  не  чути  твого  голосу  пів  року,  знаєш?
Коли  почула  -  сльози  бризнули  з  очей.
Скажи,  кого  тепер  ти  там  кохаєш,
Не  розуміючи  простих  речей?

Вона  тобі  взаємність  подарує,
чи  лиш  слова-убивці  просичить?
На  кого  дивиться  вона,  коли  тебе  цілує,
Ти  ж  не  питав  її,  як  це  любить...

Скажи  мені,  ти  нею  досі  мариш,
І  вірші  пишеш,  і  присвячуєш  пісні...
Скажи,  ти  знову  у  думках  розтанеш
і  будеш  жити  ніби  у  ві  сні?

Ти  ж  повернешся,  через  років  з  десять,
За  стіл  присядеш,  голову  схиливши...
Й  попросиш  в  мене  те,  чого  не  просять
в  чужачки,  всі  свої  помилки  зрозумівши.

А  я  тоді  буду  замріяно-щаслива.
І  ти  як  завше,  в  серці,  та  в  колонці  -  друг.
Мене  любов  піднесла  мов  на  крилах  -
Ти  не  очікував.  Й  від  цього  захопило  дух.

У  мене  за  вікном  щебечуть  птахи,  
у  домі  гомонять  вже  діточки.
Ти  вирок  виніс  сам  -  відправивши  на  плаху,
Порвавши  всі  між  нами  ниточки!

червень  2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443622
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2013
автор: Твоя_Айя