Я пишу тобі листа, життя моє:
Що без тебе вже не можу жити.
Полюби мене таким, яким я є
Всеодно тобі самотньою тужити.
Та признайся, любиш ти мене,
Ці рядки душі пишу у слові.
Знаю, що грядуще не мине,
Возродивсь в нашій палкій любові.
І свідомо йшов до цього часу,
Малював долонями цю весну.
Щоб з тобою вдіти спільну расу
Й знов без тебе нині не засну.
Де ти є, моя кохана осінь?
Барвою листків мене прийми.
Хай моя любов тебе возносить,
Ти ж візьми і просто обійми.
Знаю я, наречена весною,
Взимку пережив тяжкий удар.
Та й нас червень обвінчав красою.
Я з тобою рай, а не кошмар.
Вертайся здалеку, кохане зайченя,
Беру до рук я лише наші фото.
Коли ти скажеш знов мені: «Твоя!
То що, ти забереш мене з аеропорту?».
16 серпня 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443767
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2013
автор: Oleg Gavrilevich