Ти живеш від мене окремо,
Хоча хочу, щоб жили разо́м,
Як частинки безмежного неба
Над таким же безкраїм Дніпром.
Ти обходиш мене стороною,
На зупинці чекаєш трамвай,
Наші крила сплелись над Десною,
І несуть нас у Яблокитай.
Ти стоїш до мене спиною,
І пронизуєш поглядом даль,
Я загину в останнім двобої -
Не полишу твою магістраль.
Ти цькуєш мене своїм серцем,
І відточуєш нові грані,
І воно кам'яніє і мерзне
Між безмежних пустель в Єревані
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443870
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин