Вірність сьогодні абстрактне поняття. Печально...
Та більшість живе і якось без неї обходиться.
Історії зраджених зараз такі тривіальні.
Здається,процес незворотній,
Куди усе котиться?
Кохання без вірності сенс кардинально втрачає.
Ціна йому -- гріш,та й того буде забагато.
Моральні чесноти,як рідкісний цвіт,вимирають
І душу свою все простіше стає продавати.
Вся вірність -- в теорії,в практиці зрада за зрадою.
Підхоплюєм ритм,за яким вже живе кожен другий.
Ідем внікуди, манівцями і падаєм, падаєм,
Незграбно встаємо і знову ідемо по кругу.
І знов новий день,через призму ілюзій побачений...
Ще трішки надії у закутках серця лишилося,
І ще кілька зрад,які ми коханим пробачили
Приречене "вчора" ще раз,ніби фільм, відтворилося.
Пробачити варто,бо й нам десь на небі прощається.
Кохання -- абстракція, хоч би й хотілось навзаєм.
Минуле позаду і там назавжди залишається.
Пробачити слід,але ще один шанс буде зайвим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444077
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2013
автор: СвітанОk