«Можна прожити життя без…

 [u]…шоколаду,  але  кому  потрібне  таке  життя...»[/u]
     [i](рекламний  слоган  шоколаду  «Корона»)  [/i]

---------------

Скажи,  куда  уходит  жизнь?
Песок  из  стиснутых  ладоней  
отнюдь  не  столь  же  непреклонно
текучей  струйкою  бежит.  
Скажи,  зачем  проходит  жизнь?  
Затем,  чтоб  плакать  научиться?
И  ленту  дней  мотать  на  спицы,  
колёс,  зашедших  в  виражи?
Скажи,  кому  была  нужна,
та  жизнь,  сквозь  сжатые  колени  
(они  -  заложники  сомнений)  
что  исхитрилась  убежать?

         (Юрген  Пті)


Вчора  ще  всьому  радів.  І  ось  –
бляклий  морок  –  Власна  Непотрібність.  
Грузнути  в  рефле́ксіях    прийшлось,
у  емоціях  втопивши  гідність.

Власної  нікчемності  чуття
накриває  раптом  з  головою,
відчуваєш  смуток  небуття,
липнеш  до  друзяк  чи  алкоголю.


Є  робота,  друзі  і  сім’я?
Ти  хотів  би  кращі  варіанти?
В  тебе  є  самотність  і  ім’я!
Це  найкращі  в  світі  діаманти!

   (В.О.)

===============

На  фото  керамічна  маска  роботи  Юргена  Пті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444221
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.08.2013
автор: Віктор Ох