[b]Культура диму[/b]
[i]Дата виникнення:[/i] В.С. / до н. е.
[i]Матеріал:[/i] глина, для вагінальних американців - ребро.
[i]Робочий слоган:[/i] "Нехай іде воно все порохом!"
[i]Проблема:[/i] людина на 90% складається з води, а не Землі.
О Боже, що ти накоїв?
Якого біса подув на оте зерно,
що валялося
край зліпленої тобою
малому Ісусикові
глиняної цяцьки?
А воно взяло -
і проросло,
закліпало до тебе очима,
потягнулося пальцями,
запросило до свого Раю
з голими бабами й "бабками"
і - не встиг отямитись -
сіло на шию,
наростило прийомних батьків,
перетворило тебе на бренд,
на свою вигадку
з мільйонами
дизайнів.
О Боже, твій кривий експеримент
починає набридати навіть ранішим твоїм
творінням.
По що ж
не кинеш вниз
з десяток блискавок,
небо не звергнеш
чи створиш новий потоп?
Ну, Боже, давай уже, колись -
тебе не вбиває твоя ж любов?
Де в тебе стільки спокою й сили
терпіти цей самообраний народ?
Та давай же, хоча б натякни...
Може, і я тоді
виправлюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444359
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2013
автор: Юлія Закутня