Прощавай мій коханий друг
залишайся в своєму світі,
називала так ніжно - рідним,
лишив на пам'ять вигадані квіти…
Посіяв зерна надії, стомилась,
повернув колишні страхи,
скоро осінь, не зігрілась
без нас хіба що на плаху.
Примушуєш бути сильною,
вчиш знову мовчати
за кожним словом пильною
виснажує в ігри грати.
Далі в холод, в безглузді свята
в рух неспинний день і ніч
мій коханий, друг і тато
взагалі то не в тому річ…
Прощавай мій коханий друг
залишайся в своєму світі
називала так ніжно - рідним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2013
автор: owl silence