Ми всі навчилися жалітись,
Чогось нам завжди не стає,
Комусь потрібно лиш зігрітись,
А доля й цього не дає.
Усі біжать , кудись спішаться,
Про щось забули,щось знайшли,
Багатство втратити бояться.
Не в тому напрямку ми йшли.
Нам просто треба зупинитись,
Навколо глянути хоч раз,
В красі безмежній розчинитись,
Без слів пустих і зайвих фраз.
Роса ранкова нас лікує,
Холодний вітер освіжить,
Суниця кожному смакує,
В такому світі любо жить.
І от питання прозвучить,
Чого ж нам так не вистачає?
В житті цінуймо кожну мить,
Бо нам дано кусочок раю..!
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444404
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2013
автор: Коля Януш