( Присвячую візитерам з древнього Києва .
Добра Вам !!! )
Розірвати окови
буденності,
Зазирнути за ширму
буття,
Трошки душу відкрити
для радості
На порозі лишивши
взуття…
Доторкніться душею
до древності,
Відключіть сьогодення
на мить,
Зачерпніть повні пригорщі
певності,
Хай не тліє життя,
а іскрить.
Храм печерний,
де скали намолені,
Наповняє нас
древнім теплом,
Ми прийшли на цей світ
ще не скорені,
Нам його наповняти
добром.
Нас живить повітря
терпким молоком,
Нам простір
відновлює крила
І може з десницею
нам над чолом
Прийде життєдайная
сила.
20.08.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2013
автор: Олекса Терен