Чи хто заглядав до Іуди в душу?
Чи тільки рахував його срібляникИ?
Вчепившись мертво в аксіому непорушну:
"Іуда- зрадник, а Петро- святий".
Краплини страху навіть камінь точать,*
Мов точать яблука ослизлі хробаки...
А ми все, знай, мов зазомбовані торочим:
"Іуда- зрадник, а Петро- святий".
Стояли мовчки, голови схиливши.
Ніхто ж, чомусь, Ісуса не закрив грудьми.
Словесно потім каятись- таки простіше...
Іуда- зрадник. А Петро? Святий?
*Петро в перекладі з давньогрецької-камінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444441
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2013
автор: посполитий