Навіяний віршем Віди Вансель http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444403 ( другий вірш).
Ми зустрілись колись випадково,
Як дурманив акації цвіт.
І здалося, знайшла я підкову.
Неймовірний душі був політ.
Скоро свято душі стало буднем.
І торкнувся душі гіркий щем.
Прояснились слова ті облудні.
А стосунки - вчорашнім борщем.
Ось ти зараз сидиш біля столу,
Щось бурмочеш неясно під ніс.
Опустив свої очі додолу,
Але я зрозуміла їх зміст...
Що ж, іди! Я тебе не тримаю!
Мабуть, доля моя вже така.
Будь щасливим. Тебе відпускаю.
Обміліла кохання ріка.
Але що це?! Кажу про кохання?
Тебе бог обділив ним якраз...
Значить буде без сліз це прощання.
Розійдемось тепер без образ.
Промайне, пролетить іще літо.
І постука у двері зима.
Але двері для тебе закриті.
Не тупцюй під вікном задарма...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2013
автор: Н-А-Д-І-Я