Прочитала вірш Ксенії Ен «Димна істота».
Цікаво. У кожного – своя істота.
Здрастуй, моя істота з туману.
Ти безтілесна.
Не друг, і не ворог.
Та коли чорні купчаться хмари,
Ти завжди поруч.
Ні, не наділена серцем великим,
Де б там містилось?
Дивна, мінлива, багатолика,
Ніби із пилу.
Я уявляю – ти трансформуєш
Думку і мрію.
Шепіт душі найменший почуєш,
Зміниш подію.
В вечір холодний в рамі віконній
Впишеш «кохаю…».
В мареві літнім десь на осонні –
Море безкрає…
Розум безсилий, спроби намарні, дивні,
Натомість
Пристрастю манить істота з туману –
Моя підсвідомість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2013
автор: Ірина Лівобережна