Рожевий дим…Ілюзія думок…
Фантом кохання втомленого серця
Розкрилено сягає до зірок,
Аж млість у тілі і у скронях терпне.
Солодкий сон розкришених подій.
Солоні роси на душі раменах,
Загублених у вихорі надій.
Сміється тихо й плаче сокровенне.
Хто ти у світі? А хто я така?
На дотик - спалахи вогню, протуберанці,
Яких звела невидима рука…
Адажіо… І памороч від танцю.
Не знаю я, як далі це нести.
Чи кинути? А може залишити?
Щодня благаю Бога, щоб простив
І сил додав любові говорити:
- Ти – сон-трава, ти – папороті цвіт,
Ти –скарб, що я шукала в темних долах.
Знайшла і заспівав для мене світ,
Окресливши кохання дивне коло.
У ньому я з обрізаним крилом,
А вийдеш з нього – пустка огортає.
Мабуть погано, що не вмію напролом,
Від того я сміюся і страждаю.
Рожевий дим…Фантазії порок..
Красива музика душі… Чиєсь кохання.
Я слухаю. Боюсь зробити крок.
Це може вперше. Може і востаннє.
19 серпня 2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2013
автор: Русалочка