Як Озера нема без глибини,
І як без пекла не існує раю,
Із підсвідомості приходять сни.
Повір, я не сама їх обираю!
Як тінь і світло. Як мораль та гріх,
Як думка в противагу почуттям,
Це йде самЕ з тримких глибин моїх,
І це керує всім моїм життям.
Безодня манить пристрасті крилом,
Розумні речі залягли на дно,
Що станеться з усім моїм єством,
Тій темній суті завжди все одно.
Це нездоланно. І здоровий глузд
Тут ні до чого. Волю почуттям!
І знову розбиваю душу в друзки,
За задоволення плачУ своїм життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444689
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2013
автор: Ірина Лівобережна