аstеnia sрirituаlis

Когда  отдых  становится  тоже  работой,
а  работа  -  бессмысленным  и  бесконечным  вращением  ворота,  
то  без  зависти  слушаешь  смех  молодой  беззаботный  
и  без  жалости  видишь  огни  отъезжающей  "скорой".

                                   (Юрген  Пті)


Боїмось  небуття  ми.  Тому  і  вигадуєм  казку
про  любов,  перевтілення,  рай  і  безсмертя  душі.
Боїмось,  що  наступить  жорстока  у  казці  розвязка.
Розраховуєм  взять  від  життя  преференції  і  бариші.  

Ти  пізнав  сам  себе,  та  ціна  цьому  –  відчай,  розпука.
Заглянувши    в  глибини  життя  ти  там  розпач  уздрів.
Ні  на  що  не  надійся.  Надія  продовжує  муки.
Тож  хай  згасне  колись  унікальність  твоїх  ліхтарів.

                       (В.О.)

=============

На  фото  керамічна  маска  роботи  Юргена  Пті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444835
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Віктор Ох