Когда отдых становится тоже работой,
а работа - бессмысленным и бесконечным вращением ворота,
то без зависти слушаешь смех молодой беззаботный
и без жалости видишь огни отъезжающей "скорой".
(Юрген Пті)
Боїмось небуття ми. Тому і вигадуєм казку
про любов, перевтілення, рай і безсмертя душі.
Боїмось, що наступить жорстока у казці розвязка.
Розраховуєм взять від життя преференції і бариші.
Ти пізнав сам себе, та ціна цьому – відчай, розпука.
Заглянувши в глибини життя ти там розпач уздрів.
Ні на що не надійся. Надія продовжує муки.
Тож хай згасне колись унікальність твоїх ліхтарів.
(В.О.)
=============
На фото керамічна маска роботи Юргена Пті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444835
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Віктор Ох