ВЖЕ ПАМ"ЯТЬ ПОЧОРНІЛА …

Вже  пам’ять    -      почорніла  і  суха.
Боюсь  в  її  заходити  підвали.
Цей  чоловік  колись  мене  кохав.
А,  може,  так  тоді  йому  здавалось…

Цей  чоловік  про  мене  не  забув,
Хоч  так  і  залишився  незбагненним.
Цей  чоловік  т  а  к  и  м    для  мене  був…
Цей  чоловік    д  л  я    м  е  н  е      був,
Д  л  я    м  е  н  е  …

А  що  ж  тепер?
Кав’яреньки  пітьма.
І  важко  так  вишукується  слово.
Цей  чоловік…
Такого  вже  нема.
Ну  добре,  хоч  зустрілись  випадково…

Цей  чоловік…
Єдиний,  як  судьба…
Навіщо  Я    без  цього  чоловіка?
Прощаємось.
Нас  розмива  юрба.
Прощаємось.
Тепер  уже    -    навіки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444892
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Яковенко Тетяна Василівна