розвішуй страх на деревах
витрушуй його із вікон
роби це хоча б щотижнево
інакше заїсть довіку
інакше покриє пилом
примусить приймати ліки
і ти перед ним безсила
закриєш свої повіки
та будеш собі дрімати
на купі з подій минулих
зарившись у плед картатий
і заростати мулом
вдихай-видихай повітря
розвішуй страх на деревах
свідомість свою провітрюй
роби це хоча б щотижнево
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444923
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Марія Родінко