Сірий день, сіра ніч. Емоції виключені, а потім яскравий спалах і знову все сіре тільки більш темного кольору. Нічого не хочеться. Немає сенсу, немає цілі, амбіцій. Все зникло і залишилась нескінченність. Хоча ні спочатку був страх, а потім нескінченне відчуття пустоти. Ні ти розумієш, що навколо кипить життя, хтось сміється, хтось плаче, хтось любить. Ти навіть знаєш, в тебе в наушниках грає музика, але це все минає. Біля тебе змінюються люди і ти сама. І при цьому тобі належить весь світ, а ти йому. Хтось говорить, щоб зрозуміти наскільки тобі це все потрібно треба це втратити. А тобі не треба. Все, що тобі потрібно це довести себе до такої втоми, що нічого вже не хочеться і тоді ти розумієш, що ти сама і деякі думки не розкажеш ні друзям, ні рідним, ні коханим. Деякі вчинки тобі треба буде робити довіряючи тільки собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444949
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Олена Орелецька