Мов птах у високім гнізді,
Пробуду всю ніч на балконі
І,як на суді, розкажу все Судді
В надії на вирок законний.
Звичайно,Він знає все й так,
Та сповідь не буде даремна,
Тримає ж моряк завжди курс на маяк
І світло рятує напевно.
Не знаєш куди вже надалі іти?
Спинися- не все з воза впало...
Оглянь все, що треба змасти, підкрути,
Щоб раптом різьбу не зірвало...
Життя йде по колу- живи як живеш,
Забудь про повітряні сальто...
Поглянь як врочисто весільний кортеж
По мокрому рушив асфальту.
Прости,Боже, грішні думки-
Небажані та випадкові...
Он Муза вже бачу летить навпрошки-
Спасати "незлим,тихим словом".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445015
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2013
автор: Михайло Гончар