Вечірнє сяйво. Хмарка човником — ген-ген...
Мрійливий місяченько тихо підкрадався.
Край лісу в озеро так пильно задивлявся,
Неначе тільки тут водичку пив здавен.
Сховалось сонце, лиш промінчик вигравав.
І небо тануло в рожевім мармеладі.
В солодкій, осяйній за обрієм принаді
Тулився вечір сотнями нічних заграв. 19.08.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445051
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2013
автор: Lana P.