Життя вже вкотре кличе - йди вперед,
спіши зробити те, що не зробила.
Піднятися увись, зробити злет,
напнути найпотужніші вітрила.
Біжи туди, де мрія ще жива,
шукай того, хто грітиме всю душу.
Життя моє, то в море заплива,
а то біжить по найсухішій суші.
Бува за хмари смутку забреде,
та після знов до радості вертає.
Швидкість життя мене вперед веде,
а я за ним, здається, не встигаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445177
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2013
автор: Надія Осіння