Минає світла повість…

Ну  ось  -  минає  світла  повість,
Що  без  початку  і  кінця...
Чи  то  чудова  випадковість,
Чи  подарунок  від  Творця?

Дві  загадкові  різні  долі
Так  не  зустрівшись  -  розійшлись...
Та  ледь  торкнувшись,  мимоволі,
Злетіли  птахами  увись...

І  голос  їхній  світ  осяє  -
Їх  пісня  лине  до  небес,
У  саме  серце  ударяє
Збудить  любов,  а  лід  -  щоб  скрес!

Майнеш  ти  іншими  світами,
Мій  синьоокий  дивний  птах,
Якщо  не  спалахнеш  віршами,
То  прилітай  хоча  б  у  снах...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2013
автор: Олена Шимко