Тулився вечір сотнями заграв,
Згасало літо мов воскова свічка.
Осінній подих, ніби відчував
Вуста дощу вологі - близько нічка.
Час непідвладний силі відчуттів,
Дощів обійми - прохолода серця.
Процес природній, як би не хотів
Невідворотньо, змінять ночі дні,
А літечко на осінь навернеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445244
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Вразлива