Завжди воюємо за щось
Й не можемо без воєн спати,
Бо жити нині довелось,
Де є причини воювати.
Завжди готові до атак,
Щоб перемогу святкувати,
Та не завжди буває так,
Приходиться і відступати.
Щоб досягти в житті висот,
Які самі ми визначаєм,
Знання потрібні, а не рот,
Який кричить, а що не знає.
Немає важчої війни
Ніж воювати із собою,
Чекаючи на віщі сни,
Вважаючи життя лиш грою.
Хоч знаєш, що не тече вода,
Як кажуть, під лежачий камінь,
Говориш - доленька не та,
Й щодня прокльони шлеш цій дамі.
06.05.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445256
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Георгій Федорович