Я сьогодні немічна, бо чхаю –
Тіло алергенів не прийма.
Дощика на землю закликаю,
Бо пиляку вітер так здійма!
Дихати так тяжко, пил у бронхах
Викликає чхання цілий день.
Дощика б на півгодини, трохи,
Ні хмаринки, поховались десь!
Помолюсь за дощик, мо, почує
Мій Господь (почув колись Іллю*!).
Крапельки дощу земля відчує,
Та земля, яку я так люблю!
Ні хмаринки… В небі чисто, ясно,
На дорозі пил стоїть, сміття!..
- Господи, нам дощика б завчасно,
І мені здоров’я - для життя!
25.08.2013
*"Ілля був людина, подібна до нас пристрастями,
і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і
дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...
І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля
вродила свій плід!" -
Укр. Біблія, Якова 5: 17, 18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445266
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Людмила Дзвонок