Там не цвітуть рожеві орхідеї,
Там небо не склоняється до ніг...
Там на гробах заплакані лілеї
для тих, хто в сіру домовину зліг.
На кладовищі Богу помолюся...
Життя моє-пташиний переліт,
пройде, як мить, а я не оглянуся,
а вже пора мені йти на відліт.
Блаженний спокій огортає душу!
Старезні плити, мох і спориші...
Тут спокій мертвих словом не порушу,
впаду у відчай в чорній тишині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445289
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Таня Сугай