Вже місяць, як збирається на дощ...
Над листям пересохлим хмари - тінню...
ПтахИ, у кам'яних обіймах площ,
Ведуть свої нудні богослужіння...
А їм би слів навчитись, до пуття,
Та, не ловити в сірих скверах гави...
Туркочуть все, про велич майбуття,
Поважно походжаючи повз лави...
Такі от діалекти... Знає хтось,
Хто вирішив сердешних покарати?!
Вони не можуть вимовити щось,
А ми, дурнІ, не можемо літати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445322
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Віктор Банар