Словесна гра уже не в радість,

Словесна  гра  уже  не  в  радість,
Кохання  забране  в  тиші.
Моя  буденність  –  це  можливість,
Роздерті  ступні  до  крові.

Душа  щитами  обкладена.
Тональність  вже  пішла  на  дно.
Я  не  чіпатиму  –  з  терпіла,
До  болі  зірване  крило.

Мені  не  треба  повертання.
Я  не  шукатиму  тепло.
Вітрила  вірності  –  чекання
Зі  мною  в  спокій  відпливло.

І  зараз  вже  мені  все  рівно,
Що  там  було  колись  давно.
Не  ти  копатимеш  могилу.
Я  танцюватиму  Танго!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445380
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2013
автор: Lada-Annag