Ось була на морі й не писала…
Там буваю завжди залюбки!
Все дивилась в нього і чекала…
Час летів, як завжди, бо ж стрімкий!
Що чекала – я й сама не знала,
Чайки щось кричали там собі.
Роки, роки… Про дітей все дбала…
Небокрай красивий, голубий…
Очі голубі такі ж в орлятах…
Ні, - в орлах! Хай доленька веде
Шляхом рівним, сонечком об’ятим,
Пам'ятають те, що мама жде!
Пролетіло літо, вже і осінь,
Так і роки по житті летять,
Сріблом вже покрились мої коси,
Вже сиджу, де й бабоньки сидять…
26.08.2013
Знімок з Інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445425
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2013
автор: Людмила Дзвонок