Двоє під дощем

Сквер    приміський  ,  так      мов    би  ,  задрімав,
а    в    глибині    вже    покривлена    лавка,
виблискував    асфальт    слизьким    моргав,
листочки    із    дерев,  спускались  плавно.

Неділя    здивувала    всіх    плачем,
цебер  води    пролилось    як    навмисно,
сиділи    укриваючись    плащем
на    лавочці  ,  до  себе  ,  дуже    близько.

Краплі    дощу    збігали    по    спині,
намоклі    геть    тулились  ,  теплотою
ділились    радо    -    очі    в    дивині,
що    зберегли    ті    почуття    зимою.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445451
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2013
автор: Вразлива