Ховалось сонце мовчки у безодню,
багрянцем небо лагідно цвіло.
Промінням по-осінньому холодним
зігрітись намагалося село.
Від холоду зіщулились дерева,
до танцю запросив сухий листок
самотній вітер... Осінь-королева
за звичкою спустошила садок.
Куди й поділись вересня принади?!
Та й жовтень за собою змив сліди.
Ще мить - і вслід за голим листопадом
запалить осінь крихітні мости.
Ховалось сонце мовчки у безодню,
багрянцем небо лагідно цвіло.
Зима лягала килимом холодним
на сіре і зажурене село...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445459
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2013
автор: Virka