[i]Як дихати важко. Душа, мов вібрує,
Заплуталась я сама у собі.
Кричу на весь голос - ніхто лиш не чує,
І світло тьмяніє у сірій імлі.
Як дихати важко... Як в'яне надія!..
І світ розчиняється в глухій тишині,
Й стрибають зі скелі усі мої мрії,
І серце ридає в німій пустоті.
Усе завмирає навкруг щохвилини
І сонце втрачає природній контраст.
Весь світ оповитий в дурну біганину,
Для мене ж завмер навкруги увесь час.
Уста лиш дрижать у вічній мольбі,
Рветься душа з-під ребер, наче пташка.
Я просто заплуталась сама у собі.
Душа лиш вібрує і дихати важко.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445525
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2013
автор: Тетяна Хоронжук