Їжачок до конячки напросився у гості...
На чайок, або може на каву...
Надоїла йому самотність...
Самому пити чай нецікаво...
Та конячка не в захваті біла...
Їй одній дуже гарно живется...
Ось від злості згоріла кава,
А чайку там лишилось... на денці...
Тяжко так позіхнула конячка,
Їжачок почміхнувся у вуса...
З-під колючок досталась заначка...
Враз на столІ з'явилась закуска...
За бесідою час швидко плинув,
Та й у пляшці все менше горілки...
Їжачок дуже сумно зітхнув...
Ох, не хочется знову додому...
Та конячка легенько піддала,
Так, з копита, несильно йому...
Що від крику луна реготала...
Навіть філін у сні весь здригнувсь...
Їжачок до конячки зібрався у гості...
Але сумно згадав, що було...
Поздоровався тихо із осінню...
Та й залишився сам із собою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445681
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.08.2013
автор: Велеслава