[i] Вересень - напій міцний,
Бродить пурпурове вино,
Хміліє розум нічний,
На закуску - місяць - лимон...
Похмілля прийде нескоро,
Після дня знову ніч,
А може справді впору,
Скинути тягар із пліч...
І поринути в солодкий дурман,
Осінь - ввічливий бармен,
Наливає черговий стакан,
До самого краю карми...
Навколо терпкий свіжий дим,
Він так схожий на цигарки,
В погребі ще багато вин,
А небо затягують хмарки...
Мандрівник [/i]
[b]
Найкращий бармен[/b]
Найкращий бармен, я скажу вам, – осінь.
До краю наливає кожен раз.
І вересня напитися аж просить!
Вмикає у парку багряний джаз.
Дарма що закусити в неї нічим,
У небі місяць схожий на лимон –
Ним закушу! В очах засяють свічі.
Дихну нічному хмелю в унісон.
Дарма, що навіть цигарок немає,
Терпкий димок відчую навкруги.
У шлунку – бродить, а в очах – палає…
Налий іще! Мені це до снаги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445688
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2013
автор: Лілія Ніколаєнко