Взяв до рук свою гітару, перебрав шість струн підряд… Охопив азарт.
І заплакала гітара, рясно сльози полилися… Не на жарт.
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
П’ю вино я під акорди, дим лягає на диван… Наче пан.
Розриває серце груди, линуть думи звідусюди… Мов туман.
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
За далекі кілометри, у вечірньому вікні… Мов у сні.
Виглядають долю очі, наче Місяць щось пророчить… Каже «Ні»
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
Та душа до тебе лине - відстані нема… Грай струна.
Прилети до мене пташко, бо мені без тебе важко… Ти одна.
Плач, моя гітаро люба, плач, струна,
Близька ти, моя подруго, ти одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445826
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Віталій Назарук