Бог життя дає людині,
Щоб вона у часоплині
Встигла виповнити мрії,
Виправдити всі надії…
Посадила сад квітучий,
Там, де очерет та кручі
Звила для буття оселю,-
Гніздо без рутини, хмелю…
Саме в нашій Україні,
У сільській-міській родині
Дітей з рання батько й мати
Вчили чемно шанувати
Всі здобутки свого роду,-
Українського народу
І величні ті святині
З часу давнього донині
Прививали дітям вперше
Людяність, що долі верше
Та життєвості вітрила,
Від яких зростають крила!!!
Жити гарно та щасливо
Без спокуси злої, зливи
У серцях через всі літа
Нести вічність знань, освіти
Як всі справжні українці
Берегти у мудрій скриньці
Наші символи величні,
Заповіді щирі кличні
Щоб роки пройшли не марно,
Стелилися пишно гарно
Підсумком доброго вчинку
У квітучості барвінку
У чарівності любистку,
Що дарує добру звістку
Про палке людське кохання
До життя та незгасання
Щоб на українській ниві
Діти всі росли щасливі,
Щирі добрі та завзяті,
Врожаї життя – багаті!
16.08.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445924
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Єгорова Олена Михайлівна