і плоть,
і дух,
й розстроєна гітара
що не співала жадібних
пісень,
колись давно
я готував три ночі
роздягнену на білім полотні
тебе,
а ти -
найперші семінари.
я навіть не розстібував
кишень,
бо ти, моя хороша,
так охоче
сама зривала ґудзики
мені.
молилися на те,
що будем разом,
і твої ніжки-ножиці
тяглись
повільно до мого
міцного серця.
(ти звикла називати його так)
в'ючись,
угору-вниз розгойдувала
тазом.
я пестив стегна,
так,
що мліла кисть
і поринав чимдалі до
фортеці.
я мав тебе.
я куштував на смак.
заколисав тебе,
ховав очиська,
неначе вперше спробував,
торік.
і напувати
вже не так кололо.
з прозорістю
дивилась догори.
тей сік
невміло оглядала,
мов дівчисько,
то врозтіч переймала,
то - впотік.
повітря бракувало
альвеолі,
і светри не сприймали
горловин...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445931
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Митрик Безкровний