Мене чекають…
Мої не пройдені дороги…
І ще не знайдені шляхи…
Куточки і домів пороги,
Поля і стежок порохи.
Гаї, дубини і сади.
Річок, безмежний водограй,
Пташок, музичнії лади,
Квіткових ароматів рай.
Мене чекають добрі люди,
І шлейф нових ідей, думок,
І щастя, що лоскотить груди,
І кличе серце у танок.
Чекають ніжності слова
І щира радість за дітей.
Душа – очищена, нова.
Вдихнувши ладан і єлей.
Радіє небо, сонце знає,
Що всесвіт дихає любов`ю.
І янгол Божий не дрімає,
Бо завжди поруч і зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445937
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна