Можна яро гутарити,
та краще нині змовчу.
Відчую, як сутність
зливається через лійку
на самісіньке дно.
З ватагою злитих,
які втомились шкребти,
присяду.
Що ж тримає відчайдухів,
яким все одно те дно?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445947
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.08.2013
автор: Печерник