Присвячується всім емігрантам
Коли я буду падати від втоми
Від болю буду корчитися я.
Я пам'ятатиму і не забуду хто ми
Ми українці, там наша земля.
І десь далеко у чужому краї
Де мова така дивна та чужа.
Я пригадаю, як в зеленім гаї
Я молодого слухав солов'я.
І своїм дітям, синові та доні
Іще не раз про це я розкажу.
І підіймаючи мозолисті долоні
На мапі Україну покажу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446007
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Олександр Крутій