ЧАШКА ЧАЮ ЗІГРІЄ ДУШУ

На  дворі  вже  не  літо,  та  ще  й  не  осінь  настає,
Похмуро,  тихо  й  дощик  накрапає,
А  десь,  напевно,  сонечко  сіяє,
Хтось  в  морозний  холод  замерзає...
Я  вип'ю  чашку  чаю,  щоб  зігрітись,
І  дивлячись  в  вікно  -  я  посміхнусь.
На  дворі  вже  не  літо,  та  ще  й  не  осінь,
Та  й  час  пройшов,  його  не  повернуть.
Отож  цінуймо  кожну  мить  буття,
Яка  б  погода  за  вікном  не  була  б,
У  щастя  вранці  ми  вбрання  вдягаємось,
Новому  дню    в  серці  всміхаємось.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446019
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Юлія!!!!!!!!