Мені набридло вірити у принців,
Що подалися від нудьги в пірати,
Блукати серед натовпу безлицих,
Щоб зміст у порожнечі відшукати.
Набридло вирізати із картону
Фігурки неіснуючих героїв.
І північ фарбувати у безсоння,
Пісні зірок згортаючи в сувої.
Мені набридло надсилати сонце
Тому, чиї годинники осліпли,
І про «своїх» питати в незнайомців,
В діряві кухлі наливати світло.
Набридло надсилати на пелюстках
Листи до вітру, що кохає іншу…
Розбитий місяць висить замість люстри.
А втім, це не біда. Було і гірше…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446098
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Лілія Ніколаєнко