Дощу я цьому порадію,
Його прихід – нам на добро.
Вселяє він у нас надію,
Що з легкістю зітхне село.
Кінець засусі цій тривалій,
Що в скам’яніння перейшла.
Від непомірних аномалій
Тріщить зневоднена земля.
І тяжко стало ґрунт копати,
Довкіл немов твердий бетон.
Лопати можна поламати,
Для розпачу тут є резон.
Річки знесилені зміліли
І суша наступ повела.
І берег правий, берег лівий
Все зближуються крадькома.
Та ось почуті умовляння,
Які ішли від трударя:
Дощ завітав сьогодні зрання
І напоїлася земля.
29.08.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446119
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: С.Плекан