Все, не встигаю я його схопить!
Моє життя, куди воно летить?
Постій, передихнути хочу!
Але не маю права - мушу жить.
Хто тягне мене, хто штовхає?
Чому не вистачає часу нам?
І знову мушу спати - втрачати
Час - дорогоцінний дар.
Ось вона - ця неймовірна мрія,
Зі спокоєм нікуди не спішить.
Дивитись в очі, і о люди!!
...ніколи і нікуди не летіть...
17 , 18 , 20 , 25 ... 45!!! ???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446246
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2013
автор: Тимофій Нагайчук