На відстані долаємо
тортури.
Наша любов не знає
певних меж.
Через
паркани,тротуари,мури,
До тебе мчу,і ти до мене
теж.
І знову...Кілометри,метри
й милі...
Жаднюча відстань
розділила нас.
І сонце,хмари й небо вже
не милі,
Та згадую про них
я,повсяк час.
Ще згадую твої великі очі,
Нерівне дихання у пізній
час,
Та темні,немов хворі,ночі,
Що зараз розділяють нас.
Благаю хмари,щоб летіли
швидше,
І час,який стоїть,щоб
поспішав.
Розлука-це нестерпно...Ну
і ще,
Люблю тебе!Та хочу,щоб
ти знав:
Моя любов до тебе-це
навіки!
Для тебе все,що хочеш!
Все зроблю!
Аж поки не закриються
повіки!
Назавжди...Та й тоді не
розлюблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446268
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2013
автор: Ketti@