На сторожі прожитих років

Гримає  у  шибу,  каверзує  дощик,
Напува  струмочок,  що  вже  геть  змілів.
Вітер  спілих  яблук  натрусив  у  кошик,
Осінь  на  сторожі  прожитих  років.

Пам’ять  мимоволі  у  дитинства  казку
Ступа  на  стежину,  де  босі  сліди.
Сонячний  серпанок  над  лісом  на  згадку,
Де  кує  зозулька  долю  без  біди.

Блимають  очиці  ягідок  ожини,
У  дубовім  листі  в  схованці  гриби.
На  болоті  стиха  зріють  журавлини,
А  життя  триває  й  не  вернеш  туди.

30.08.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2013
автор: Валентина Ланевич