для І.
я боюся білих полотен.
ти розклав їх переді мною як зламані струни скрипаль.
мене роз*єднано вірою старих іудеїв надвоє
так само,
як роз*єднала стару Польщу могутня Вісла.
біжи від потоків.
біжи від інертних колихань столітніх дубів
від скам*янілого розуму мого Бодлера всередині Сонць.
не даруй мені фарб і пензлів.
позачиняй усі вікна від кисню.
мені можна тільки білого.
я замалюю ці полотна новим.
чистим.
погашеним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446376
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2013
автор: Олеся Новик