Усі завжди сідають по-одному,
в автобусі людей на половину.
Усім кудись, і я кудись із дому,
сидіння мов врізається у спину.
Котиться автобус серед траси,
світ повз вікна з шумомо проліта.
З ним дорожні знаки, мов прикраси.
В мене загубилася мета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446422
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Руслана Лукаш