В мене є лише вона,
Її чакатиму додому,
Така як ти лише одна,
Я не віддам тебе нікому.
Сиджу, сумую і лише у
вікні,
Маленький дощик не
стихає,
Бо то є сльози у моїй душі,
І серце лиш тебе кохає.
Ми будем разом завжди
пам'ятай,
Ти є моє життя до скону,
Свій сум, ти, просто
забувай,
Бо я сказав, що не віддам
нікому.
Таку в житті я просто не
знайду,
Які ж красиві твої сірі очі,
З обійм своїх не відпущу,
О Боже, замість неї
забирай що хочеш.
Кохаю я лише тебе одну,
І пормішка твоя, лиш
зігріває,
Ти розумієш все що я
кажу,
Мені тебе, повір, не
вистачає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446461
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2013
автор: Олександр Фрост